Sokal - historia i dzień dzisiejszy miasta i rejonu

Gość

Подібні слова про взаєморозуміння говорили римокатолики Тадей Світаловський, Євгенія Саламанчук, грекокатолики Алла Вавринчук та Ольга Петринка. Та й кожен, хто висловлювався пізніше, нікого не ображав, не звинувачував, толерантно намагався висловити позицію і думку.

І це не "українські емоції", як сказав юрист, який прийшов на зустріч разом з римокатолицьким духовенством, то, даруйте, було бажання якраз порозумітися і вирішити все у правовому полі.

Депутати міської ради Євген Музика висловив своє сподівання, що за рік-другий побачимо зовсім інший, упорядкований, поремонтований костел, Валентина Михайлевич поцікавилася, чи римокатолицька громада дасть раду утримати його, а Юрій Товарянський, цілком слушно вважав за потрібне поінформувати сокальську громаду про дальшу долю костелу, такі речі за плечима громадян не робляться.

@

@

Podobne słowa ku porozumieniu mówili rzymscy katolicy: Tadeusz Switałowski, Eugenia Sałamanczuk, grekokatolicy: Vavrynchuk Alla i Olga Petrynka. A każdy, kto mówił później, nikogo nie obrażał, nie oskarżał, próbował wyrazić tolerancyjną postawę i opinię.

To nie są "Ukraińskie uprzedzenia", mówił prawnik, który przybył na spotkanie razem rzymskokatolickim duchowieństwem , to, wybaczcie mi, należało po prostu komunikować się i rozwiązywać wszystko zgodnie z prawem.
Członkowie rady miasta: Eugeniusz Muzyka wyraził nadzieję, że za rok lub dwa będzie można zobaczyć zupełnie inny, uporządkowany, wyremontowany kościół, Valentine Myhaylevych pytała, czy rzymskokatolicka społeczność będzie w stanie utrzymać go, a Yuri Tovaryansky słusznie uznał za konieczne poinformowanie społeczności Sokalskiej o dalszych losach kościoła, gdyż takie rzeczy nie mogą być rozwiązywane za plecami mieszkańców.
.

Gość

Громадський активіст Олександр Новацький звернув увагу на те, що попередня влада як уміла і могла, але все ж рятувала костел від руйнації, в правому крилі його є вже цілком сучасні й впорядковані приміщення телерадіокомпанії "Сокаль" та крамниці і на це не можна не зважати.

У їхніх виступах нічого злого не було, лише емоції. Але навіть серед емоційних висловлювань можна знайти раціональне зерно. Адже присутні зважували і навіть просили поради у юриста і слухали його думку. Ми мусимо вислухати один одного, мусимо простити і в той же час зрозуміти навіть історичні болі один одного. Звичайно, прикро, що в культовій споруді костелі за радянської влади був базар, а за роки незалежності у центральному приміщенні не все належним чином упорядкували.

@

@

Społeczny aktywista Alexander Nowacki zwrócił uwagę na fakt, że poprzednia władza jak umiała i mogła tak ratowała kościół od zniszczenia, Prace w prawym skrzydle są już dość zaawansowane i można było uruchomić pomieszczenia teleradiokompanii "Sokal" i sklepów i tego faktu nie można nie brać pod uwagę.

W innych wystąpieniach niczego złego nie było, oprócz emocji. Ale nawet wśród emocjonalnych wyrażeń można było znaleźć racjonalne ziarno. W końcu nie są najważniejsze, bo nawet poprosili o radę adwokata i słuchali jego opinii. Musimy słuchać się nawzajem, musimy przebaczyć i jednocześnie zrozumieć historyczny ból jednych i drugich. Oczywiście, szkoda, że w miejscu kultu, w kościele w czasie reżimu sowieckiego był bazar, a latach niepodległości te sprawy centralnie nie zostały uporządkowane.
.

Gość

Так не мало бути. Але дозволю собі процитувати словосполучення, яке вживали римокатолицькі священики під час зустрічі так "історично склалося, що тут була Польща". Так як й історично склалося, що нині українські міста і села знаходяться на території Польщі і там українські церкви не менш поруйновані і занедбані, аніж костел у Сокалі. Не сучасники це робили. Така наша давня історія, часами дуже зранена, але з неї ми собі повинні зробити уроки.

@

@

Tak nie miało być. Ale zacytuję zdanie, które było używane przez kapłanów rzymskokatolickich na tym spotkaniu tak "Dawniej tutaj była Polska." Podobnie, dawniejsze miasta i wioski ukraińskie teraz znajdują się w Polsce, i tam ukraińskie cerkwie są nie mniej porujnowane i zaniedbane jak kościół w Sokalu. Nie zrobili tego współcześni.. Taka jest nasza dawna historia, czasami bardzo zraniona, ale z nią sami musimy sobie poradzić.
.

Gość

Як висловився настоятель римокатолицької громади м. Жовкви о. Юзеф Легович, час робить своє. Час має написати іншу історію взаєморозуміння, толерантності, поваги до свого минулого і надії на майбутнє, сповнене любов`ю. Папа Іван Павло II відкрив перед нами двері любові, бо твердив, що Бог то любов. От і послужімося цим закликом і нині в наших діях.

@

@

Jak powiedział dziekan rzymskokatolickiej społeczności w dekanacie żółkiewsko-sokalskim, ks. Józef Legowicz, - czas robi swoje ( red.czas leczy rany). Czas na napisanie historii wzajemnego zrozumienia, tolerancji i szacunku dla przeszłości i nadziei na przyszłość, pełnej miłości. Papież Jan Paweł II otworzył drzwi miłości, ponieważ twierdzili, że Bóg jest miłością. Tak , niech ten apel będzie obecny w naszych działaniach.

@

Міський голова Сокаля Богдан Зарічний хотів вислухати різні сторони, які в певній мірі причетні до цієї справи, поінформувати громаду. А на сесії міської ради в правовому полі на засадах любові крок за кроком доходити до взаєморозуміння.

Записала Оксана ПРОЦЬ.

@

@

Burmistrz Sokala Bogdan Zarichny chciał wysłuchać różne strony, które w jakiś sposób zaangażowały się w tej sprawie, z jednoczesnym powiadomieniem społeczności. A na sesji rady miejskiej, zgodnie z prawem, krok po kroku, zgodnie z przykazaniem miłości bliźniego dochodzić się będzie do wzajemnego zrozumienia.

wg nagrania : Oksana Proc
Tłum. +foto: Władysław Pitak
.

Gość

Йосип Канюк · ЛДМУ

Глибока шана і подяка редактору та упоряднику п.Богдану Нечаю, колективу редакційної колегії - цим подвижникам національної ідеї, і всім причетним до видання книги "Сокальщина. Книга пам'яті України.1914-1990 рр."

@

Joseph myszołów · LDMU

Głęboki szacunek i wdzięczność do edytora i kompilatora p.Bohdanu Nechai, redakcji grupy - że wyznawcy idei narodowej, i wszystkich zaangażowanych w publikując książkę "Sokal Ukrayiny.1914 Memorial Book-1990".

Gość

Bazil Vodonis · Lviv, Ukraine
Як часто, бувало, в родинному колі мій тато онука учив: -Чини усе так, щоб ніхто і ніколи це краще, ніж ти, не зробив.

@

Bazil Vodonis · Lwów, Ukraina
Jak to często bywało, rodzina mojego taty uczył wnuka: Szeregi wszystkich tak, że nikt nie jest lepszy od ciebie.

WP · Gość

Urodziłem się w Sokalu w 1943 r. Proboszczem nowego kościoła w centrum Sokala był ksiądz. Nestor Szukalski. To on wypisał mi metrykę urodzenia i chrztu w tym kościele.

Wiosną 1944 r. my wyjechaliśmy do Lwowa, a po zakończeniu wojny - na dawne ziemie niemieckie. Przez całe moje życie bałem się przyjechać do mojego rodzinnego miasta. Dopiero w 2007 roku i drugi raz w 2011 roku dwukrotnie byłem w Sokalu. Bardzo zmartwiłem się, kiedy zobaczyłem, że kościół jest zamknięty , a wszystkie pomieszczenia, które nadawały się na biznes zostały oddane w prywatny najem lub zostały sprzedane.

Rozmawiałem o tym w z merem Sokala i głowa rejonu Sokalskiego, a także w Sokalskim radio.

Bardzo cieszę się, że został uczyniony pierwszy krok do pojednania grekokatolików z rzymskimi katolikami.

@

Я народився в Сокаль в 1943 році, пастор нової церкви в центрі Сокаль був священиком. Нестор Szukalski. Він написав мені свідоцтво про народження та хрещення в цій церкві.

Навесні 1944 року ми поїхали до Львова, а після війни - колишніх німецьких земель. Все життя я боявся приїхати в моє рідне місто. І тільки в 2007 році і знову в 2011 році я був два рази в Сокаль. Дуже хвилювався, коли я побачив, що церква закрита, і всі номери, які були придатні для бізнесу були розміщені в приватних оренду або продані.

Я говорив про це в с мером і главою регіону Сокаль Сокаль, а також в радіо Sokalskim.

Я дуже радий, що ви зробили перший крок до примирення з грецького католики католиків.

Jerzy · Gość

Jerzy napisał na Facebooku: „Jeszcze w sierpniu zaglądałem wraz z ks. Proboszczem Andrzejem do środka zrujnowanego kościoła przez szparkę w drzwiach. Tak bardzo się cieszę, że katolicy dwóch obrządków potrafili dać tak piękne świadectwo wzajemnej odpowiedzialności za siebie nawzajem. Słowa arcykapłańskiej modlitwy Chrystusa "aby byli jedno" po raz kolejny przyniosły konkretne owoce! Chwała na wysokości Bogu, a na ziemi pokój ludziom Jego upodobania!
Jerzy Papiernik”

Leslaw · Gość

Lesław napisał:
„Widzę ks J Legowicza z Żółkwi i A Michułke proboszcza .Andrzej powodzenia!!!Ty sobie poradzisz!!”

Krystyna1 · Gość

ja uważam,że wszystkie obiekty sakralne mają w sobie coś pięknego i coś innego dlatego są tak ciekawe”