Sokal - historia i dzień dzisiejszy miasta i rejonu :: Przegląd tematu

Jagram · Wysłany: Nie 10:06, 07 Lip 2013 Temat postu:

o 7,4019:25 27.03.12
o такий комплекс загубили , добре що я його застав ще цілим.
Миж така найція в нас все випадково зникає, то дерев'яні церкви то храми то замки, які 70 років радянської влади пережили вцілілі..
От і чим ми не варвари, татаро - монгольське іго.

o Гість.19:01 27.03.12
o Є дані,що дехто втік.З Львова їде допомога.
·
o вова18:46 27.03.12
o хто з нас більше знищив - то треба ще подивитись!Ви пильнуйте у себе, а до нас меньше пхайте свого носа!
·
o wizy dla Polaków18:04 27.03.12
o Tak ukraińcy dbają o historyczną spóściznę zostawioną przez prawowita właścicielke -Rzeczypospolitą.Hańba!Wstyd.
·
o пасажир17:56 27.03.12
o не гарно копіпейстити з Вікіпедії і не дати посилання

Jagram · Wysłany: Nie 10:05, 07 Lip 2013 Temat postu:

o гість12:43 28.03.12
o Де в українській мові є таке слово "довічник"? Який неграмотний рагуль пише тут статті?
·
o андрій11:02 28.03.12
o Звертаюсь до тих хто пише латинкою -Мене дивує Ваш рівень розвитку.Краще помовчіть!
·
o оксана09:26 28.03.12
o ого... десь тюрма переповниться
·
o олесь09:25 28.03.12
o о 9-ій ранку в середу величезна автоколона із воронків у супроводі багатьох міліцейських легковиків (чесні люди жахалися того видовиська!) вже проїжджала Пісочну, очевидно, зеків перевозили у Дрогобич або в Стрий чи Франківськ... кудись інде, подалі від Сокаля.
·
o Мирко09:12 28.03.12
o от блін. Тільки в неділю біля монастиря був і на тобі :/
·
o потрібно бути уважним00:03 28.03.12
o щоб не вибрали втікачів у владу
·
o а що з того22:30 27.03.12
o буде ще горіти багато чого. І нищитись. Радянськ владу змінила тимчасова-незалежна. Потім ющенко-памаранчево-українолюбива. Тепер бандюковичів.
Кому з них є діло до тих древніх монастирів, скажіть?
А ВАМ Є ДІЛО ДО ТОГО? З ЯКОГО БОКУ? ПОМІРЯЙТЕ НА СОБІ, ЛЬВІВ"ЯНИ - ЦВІТ УКРАЇНСТВА...
І правда, що українства, а не РУСИНСТВА. Тому така ганьба сьогоднішньому поколінню в майбутній історіїї від нащадків буде, які знатимуть свої правдиві корені.
Правда все одно восторжествує.
·
o гість22:06 27.03.12
o Монголо татари не спалили, німці не знищили, і таке допустити ( Можливо час задуматись над нашими ціностями !?

Jagram · Wysłany: Nie 10:04, 07 Lip 2013 Temat postu:

o MY NICHOHO NE POBUDOVALI.KOSCIEL STAL S DAVNYCH LJET. BATJUSCHKA STALIN PODARIL NAM LVIV TAK I CELU
GALICHINU.HETO JE NASCHE. NA VIKI VIKIV.
SLAVA VELYKOJ UKRAINJE OT MORJA DO MORJA.
·
o червоноград20:21 28.03.12
o ащо Мисак повернеться до нас ще й з [***] о то буде кандидат до ВР
·
o справедливий20:13 28.03.12
o переляканий та безпорадний голова солальської РДА Мисак М.думав чи потрібно губернатору доповісти адже Христинич не дозволяла цього робити
Аж поки не взяла "безпорадного" за руку і не повела в зону І коли зрозуміли маштаби лиха вирішили доповідати бо цього не сховаєш
Ось такого голову має Сокальщина, навіть до виходку йде тільки з дозволу Христинич М.І.- це її чергова жертва,що вона робить тим хлопам???

Jagram · Wysłany: Nie 10:04, 07 Lip 2013 Temat postu: Пожеж&

Пожежу у Сокальській виправній колонії № 47 на Львівщині, де утримують засуджених до довічного ув’язнення, досі не ліквідували.
-AAA+
Про це 27 березня з місця події інформує журналіст телеканалу ZIK.
Журналісти проводять зйомку за парканом колонії. Працівники міліції відмовляються від будь-яких коментарів. Наразі не відомо, чи виводили з колонії засуджених.
На цей час згоріла церква на території колонії, впала вежа. Полум’я перекинулося на камери, де утримують засуджених до довічного ув’язнення.
Зазначимо, Сокальська колонія розташована в колишньому римо-католицькому монастирі отців-бернардинів в селі Жвирка, що межує з Сокалем. Це пам’ятка архітектури початку 17-го століття. У минулому – місце паломництва прочан до чудотворної ікони Сокальської Богоматері.
У 1951 році село Жвирка стало українським. Тоді монахів звідти вигнали, розмістивши там дім для престарілих (Будинок інвалідів). Та вже з 1958 року тут розмістили виправну колонію. І по сьогодні старий кляштор замість приймати віруючих та туристів, які можуть оцінити та помилуватися його архітектурою, є домівкою для ув’язнених колонії № 47 (так званої Сокальської зони) з максимальним рівнем безпеки. Тут перебувають і засуджені на довічне ув’язнення. Сокальська зона – одна з восьми установ, де є сектор для таких в’язнів.
Колонія створена 26 лютого 1958 р. на місці Будинку інвалідів. У 80-х роках колонія стає одним з найпотужніших виробників продукції для потреб сільського господарства. Має договори з підприємствами: «Львівсільмаш», Білоцерківський машинобудівний завод та ін.
Наказом ДДУПВП від 18.01.2000 р. № 16 установа перейменована у Сокальську виправну колонію.
http://zik.ua/ua/photoreport/2012/03/27/341115

report

Рослинність/тваринний світ.
І.І.Стасюк. Сокальщина. Природа і господарство. – Львів. ВТНЛ.- 1999.- 52с.

--------------------------------------------------------------------------------

Північна частина Сокальщини знаходиться в зоні Лісостепу, а південна — в зоні Мішаних лісів. Дані території характеризуються як лісостеповою, так і лісовою рослинністю. її розвитку тут сприяють кліматичні і грунтові умови, а також характер рельєфу. Велике значення у формуванні рослинності району належить діяльності людини, яка винищує одні рослини і звільнені площі використовує для культивування інших (наприклад, чагарники, луки використовуються під сади і городи). Загальні площі лісів —понад 25%> території району. Більше їх на Малому Поліссі.

Серед дерев на Волинській височині переважають граб, дуб, вільха, береза, липа. На Малому Поліссі — сосна, вільха, береза, ялина, осика.

Грабово-дубові лісі ростуть на опідзолених чорноземах, соснові — на піщаних дюнах і торфовищах.

У грабово-дубових лісах підлісок багатий на ліщину, крушину, травяний покрив досить строкатий. Тут поряд з папороттю і хвощами багато квітів, серед яких — підсніжники, конвалія та ін.

У хвойних лісах підлісок небагатий — це переважно мохи і лишайники (хвойний мох, оленячий лишайник, чебрець). На території району є великі ділянки, зайняті болотяною рослинністю (осока, хвощ, сфагновий мох, тощо).

Лучна рослинність майже винищена, оскільки площі майже всі розорені.

Тваринний світ району дуже різноманітний і представлений гризунами: заєць-русак, польова миша, білка, ховрах; хижаками: вовк, лисиця, куниця, видра; копитними: дикий кабан, козуля, олень, лось; комахоїдними: їжак, кріт; птахи: дикі качки, сірі куріпки, тетерев, перепілки.

На території Сокальщини є звірове господарство "Лисичка", в якому розводять нутрію, чорно-сріблясту лисицю, норку. В ставах і водоймах розводять промислову рибу.

report

Грунти.
І.І.Стасюк. Сокальщина. Природа і господарство. – Львів. ВТНЛ.- 1999.- 52с.

--------------------------------------------------------------------------------

У районі найбільш поширеними є чорноземи опідзолені та сірі опідзолені грунти, в низовинній частині (Мале Полісся) — переважно дерново-підзолисті, лучно-болотяні та торфово-болотяні грунти, ефективне використання яких вимагає розумної меліорації.

Чорноземи та сірі опідзолені грунти зустрічаються па підвищених ділянках рельєфу. Вони є найбільш родючими і найняті в основ¬ному під ріллю. Незважаючи на досить високу природну родючість, ці грунти потребують удобрення.

На щільних карбонатних породах утворилися чорноземи мало-гумусні і чорноземно-лучні грунти. Вони утворилися на продуктах вивітрювання крейдяних порід і багаті на кальцій. Кількість гумусу в них відносно невелика — 3,5-4,2%. Чорноземно лучні грунти поширені на найбільш знижених ділянках рельєфу. Вони утвори¬лися під трав'яною рослинністю в умовах неглибокого залягання підґрунтових вод. Мають добру структуру і високу родючість. Вміст гумусу — 5-6%.

Дерново-підзолисті грунти характеризуються на Сокальщині найменшою родючістю. Це здебільшого грунти, що утворилися на пісках, глинисто-піщаних породах. Наявність у ґрунтовій породі піску обумовлює велику водопроникність цих грунтів і рослинам, незважаючи на велику кількість опадів у місцях, де підґрунтові води залягають на глибині понад 2,5 м, не вистачає вологи. Якщо ж підґрунтові води залягають на незначній глибині, не більше 1 м, то рослини отримують надмірну вологу. Слабопідзолисті грунти бідні на поживні речовини, менш розорені і на них передусім ростуть соснові ліси (навколо Великих Мостів). Ці грунти мають незначну кількість гумусу (0,2-0,5%), тому вони бідні на азот, а вміст фосфатів також недостатній.

Отже, систематичне внесення органічних добрив, посіви люпину є важливим чинником підвищення родючості цих грунтів, щодо мінеральних добрив значний ефект дають азотні і фосфорні добрива.

Болотяні грунти утворилися під болотяною рослинністю в умовах надмірного зволоження. Верхній шар болотяних грунтів містить велику кількість органічних речовин (5-3%). Товщина шару торфу може становити 0,5-5 м і більше. Болотяні грунти бідні на фосфор і калій, але багаті на азот, мають підвищену кислотність.

Даючи господарську оцінку основним грунтам Сокальського району, зазначимо, що вони родючі і придатні для вирощування багатьох сільськогосподарських культур (пшениця, ячмінь, цукрові буряки, льон, кукурудза, капуста, огірки, помідори, морква, цибуля). Для того, щоб отримати високі сталі врожаї, необхідно провести цілу низку заходів, пов'язаних з піднесенням культури землеробства, а саме: вапнування грунтів, яке знижує їх кислотність, що є надмірною, періодичне угноєння їх торф'яно-гнійовими компостами. Серед комплексних заходів вирішальне значення має удобрення достатньою кількістю органічних і мінеральних добрив.

report

Внутрішні води.

І.І.Стасюк. Сокальщина. Природа і господарство. – Львів. ВТНЛ.- 1999.- 52с.

--------------------------------------------------------------------------------

По території Сокальського району тече багато річок, які належать до басейну Західного Бугу, а також стави та водосховища.

Ширина річкових долин в середньому – 0,5-2 км., схили їх низькі і пологі. Заплави найчастіше заболочені, лучні або чагарникові. Русла річок помірно звивисті, нерозгалужені. Ширина річок у межень — 3-5 м, а на р. Західний Буг — 40-70 м. Звичайна глибина річок становить 0,3-2,5 м, а в плесах досягає 5-10 м. Середні похили річок незначні, внаслідок чого швидкість течії також невелика — 0,5-0,6 м/с.

За своїм режимом річки району належать до типу рівнинних, живлення змішане, з переважанням снігового та дощового. Характерним у режимі річок є яскраво виражена весняна повінь, досить висока межень, яка переривається літніми та зимовими паводками.

Процеси льодоутворення на річках району звичайно починаються в кінці листопада — на початку грудня. У теплі зими льодовий покрив нестійкий. У кінці лютого в першій декаді березня починається танення льоду — весняний льодохід, він триває 3-5 днів.

Рівень води на більшості річок підвищується ще при льодоставі (у кінці лютого — на початку березня). Майже щороку бувають весняні розливи річок. Літні дощові паводки припадають на кінець червня — липень.

Західний Буг — права притока Вісли. Довжина — 815 км (у межах району — 50 км). Площа басейну — 173 300 км2, падіння річки — 0,3 м/с. Це типово рівнинна ріка з низинними берегами, замуленим дном, несталим режимом течії. На всьому протязі Західний Буг то звужується, то знову розширюється. Глибини в середньому незначні — 1,5-3 м. Річка часто виходить з берегів, затоплюючи великі площі. Правий берег крутий, високий (Поториця-Сокаль). Лівий — низький, рівнинний, заливається водою весною і літом.

Щоб запобігти розмиванню ріки, необхідно споруджувати міцні і високі захисні дамби, греблі, шлюзи. Все це дозволило б підняти рівень води, створити умови для судноплавства по Західному Бугу, в районі Львівсько-Волинського вугільного басейну (греблі частково збудовані поблизу м. Червоноград).

Західний Буг у межах району практично не замерзає, що спричинено викидом у нього теплих вод Добротвірської ДРЕС. До будівництва електростанції річка замерзала на короткий час. До того ж товщина льодового покриву була невелика. Скресання льоду починалося на початку березня.

Однією з лівих приток Західного Бугу є річка Рата, яка тече від м. Рава-Руська, через м. Великі Мости, с. Сілець у напрямі до м. Червонограда. Течія Рати надзвичайно повільна, тому на її дні відкладається багато наносного матеріалу. Річка тече між високими берегами і в с. Сілець і с. Межиріччя впадає у Західний Буг. Довжина Рати — 76 км, площа басейну — 1,790 км2, падіння річки — 1,2 м/км. Права притока р. Рати — річка Свиня довжиною 45 км, площею басейну 512 км2, падіння — 1,5 м/км.

Лівими притоками є р. Солокія, Варяжанка. Перша — починається поблизу м. Угнів, тече через м. Белз і поблизу Червонограда впадає в Західний Буг. Варяжанка починається біля населеного пункту Варяж (Новоукраїнка) і там, де землі Сокальського району межують з Волинню впадає у Західний Буг.

Правою притокою є р. Білий Стік, яка бере початок у сусідньому Радехівському районі, а між селами Волиця, Комарева, Поториця впадає у Західний Буг.

В окремих селах зустрічаємо стави, де розводять дзеркального коропа, а поблизу сіл Теляж, Скоморох є водосховище Сокальського заводу штучного волокна. Водосховище полюбили дикі лебеді.